Україна вступає в черговий рік повномасштабного російського вторгнення. Минули вже тисячі днів непотрібного кровопролиття.

Руйнування, які я бачила в Україні, розривають серце. Сім'ї, у яких матері й батьки розлучені з синами й доньками, що служать у Збройних силах. Перевернуті життя, коли російські ракети завдають ударів по житлових будинках, робочих місцях і навіть лікарнях. Тисячі людей вбито, мільйони змушені залишити свої домівки. Але серед цього жаху я бачила і найкращі прояви людяності в Україні. Я бачила стійку Україну. Непохитну Украї­у. Країну, яка наполягає на своєму праві визначати власне майбутнє.

Дуже показово, що лише через чотири дні після повномасштабного вторгнення Україна ухвалила історичне рішення подати заявку на членство в ЄС. Це відображає стійку і щиру переконаність, з якою я щодня стикаюся в Україні: країна належить до європейської сім'ї.

Держави — члени ЄС офіційно відкрили переговори щодо вступу України до Євросоюзу у 2024 році, що свідчить про готовність стати на цей шлях. І це не повинно розглядатися лише в контексті неослабної боротьби України за виживання. Прихильність України до європейської інтеграції сягає корінням набагато глибше. Понад 10 років Київ зближувався з ЄС завдяки Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а завдяки зоні вільної торгівлі обсяг нашої двосторонньої торгівлі приріс більш ніж удвічі.

Україна — не перша жертва російської агресії, але має стати останньою.

Хоча під час війни можна було очікувати невдач, все сталося навпаки: процес вступу України до ЄС прискорився. Країні не надають жодних пільг — вона має пройти через той самий процес, заснований на заслугах, що й будь-яка інша держава, яка бажає вступити до ЄС. Але, попри те, що українцям доводиться вести війну за саме своє існування, процес вступу в ЄС іде повним ходом, і ми вже працюємо над поступовою інтеграцією деяких галузей внутрішнього ринку ЄС напередодні вступу.

Звісно, попереду ще багато роботи. Україна має провести численні реформи, необхідні для приведення законодавства країни у відповідність із законодавством ЄС. Це буде непросте завдання — з часу останнього великого розширення ЄС розвивався та розробляв нові закони, стандарти та практики майже в усіх сферах політики. Україна з рекордною швидкістю подолала перші етапи процесу вступу. Тепер настає марафонський етап.

На місцях я бачу, що Україна, як і раніше, твердо віддана процесу, і це цілком зрозуміло. Для всіх країн-членів, які приєдналися до блоку, вступ до ЄС супроводжувався миром і стабільним економічним процвітанням. Високоосвічена робоча сила, передові досягнення у важкій промисловості й технологіях, значні природні ресурси та велика кількість родючих сільськогосподарських земель роб­лять Україну ідеальною країною для процвітання у складі найбільшого у світі єдиного ринку.

Так само членство в ЄС стане частиною відповіді на питання про міцний мир в Україні. ЄС було засновано як мирний проєкт. Один із батьків-засновників Євросоюзу Робер Шуман так описав мету створення спільноти: війна в Європі має стати не тільки немислимою, а й неможливою. Нині Україна веде війну, яку багато хто колись вважав немислимою. Членство України в Союзі стане остаточною гарантією безпеки.

Інтеграція України в ЄС відповідає й ключовим інтересам самого Союзу, не в останню чергу тому, що безпечна Україна означає безпечну Європу. Україна також сама собою є великим ринком, який вже шукає інвесторів з ЄС. Її високорозвинений сектор технологій, електронний уряд і цифрові державні послуги — лише деякі з тих речей, які могли б перейняти багато країн — членів ЄС.

Потреба України в самообороні також привела до появи стратегічних секторів у країні. Ми стали свідками зростання інноваційної оборонної промисловості, що виробляє нові безпілотники, ракети й іншу зброю для Збройних сил країни, не кажучи вже про те, що сьогодні Україна має одну з найбільших і найдосвідченіших армій у світі. На загальну думку, в майбутньому ЄС має стати сильнішим і незалежнішим глобальним гравцем. Україна відіграватиме в цьому незамінну роль. Вносячи свій досвід і навички у критично важливі галузі, Україна допоможе ЄС подолати інноваційний розрив у сфері стратегічних технологій і технологій, що розвиваються.

Якщо говорити про геополітику, то не секрет, що країни, які зіткнулися зі спільним агресором, сильніші, коли виступають разом. Україна — не перша жертва російської агресії, але має стати останньою. Сьогодні Київ — головний борець за свободу та демократію в Європі. Якщо європейці хочуть, щоб їхні діти жили на континенті, де безпека гарантована всім державам, незалежно від їхнього розміру та військової потужності, Украї­на має бути частиною нашої спільноти.

Вступаючи у 2025 рік, ми дивимося не тільки в майбутнє нової України. Ми дивимося в майбутнє нової Європи. Нехай 2025 рік принесе Україні перемогу, на яку вона заслуговує. Тільки тоді вся Європа зможе знайти мир і безпеку.