Нам потрібно нарощувати нашу оборонно-промислову та технологічну бази. До початку загарбницької війни Росії проти України ніхто цього не розумів, але зараз це очевидний факт. І це є обов’язковою умовою, якщо ми хочемо бути здатними зміцнити нашу обороноздатність у напруженому геополітичному контексті.

Саме тому Європейська Рада доручила мені, як Високому представнику із закордонних справ і безпекової політики разом з Європейською Комісією та Європейським оборонним агентством розробити нову Європейську оборонно-промислову стратегію. Минулого вівторка я представив результат нашої роботи разом з моїми колегами: Виконавчою віцепрезиденткою Марґрете Вестагер та Комісаром Тьєррі Бретоном.

Посилене відчуття нагальності

Війна проти України дійсно посилила відчуття нагальності у питанні нарощування виробничих потужностей європейської оборонної промисловості. У відповідь на російську агресію ми зробили те, що було немислимим ще декілька років тому. Ми надали зброю переважно із наших наявних запасів для країни, що перебуває у стані війни через Європейський фонд миру. Але після двох років інтенсивної війни наявні запаси вичерпалися, і конфлікт перетворився з війни запасів на війну виробництва.

Після двох років інтенсивної війни наявні запаси вичерпалися, і конфлікт перетворився з війни запасів на війну виробництва.

Ми повинні перейти від режиму надзвичайної ситуації до довгострокового бачення, щоб мати можливість поповнювати наші запаси і розвивати оборонні можливості, які нам знадобляться в майбутньому в більш конкурентному геополітичному середовищі.  При цьому одночасно ми повинні продовжувати надавати належну військову підтримку Україні.

Перша нагальна потреба стосується виробництва боєприпасів. У відповідь на цю надзвичайну ситуацію, з початку війни оборонна промисловість збільшила свої виробничі потужності на 50%. І це не може не вражати. Сьогодні в цій галузі стримуючим фактором є не стільки нестача виробничих потужностей, скільки нестача замовлень та фінансування. Підприємства з виробництва чітко кажуть нам: «Розміщуйте замовлення, і ми будемо виробляти більше».

Боєприпаси – це лише частина проблеми

Питання потужності виробництва боєприпасів – це  лише частина проблеми. Нам потрібно зробити набагато більше для розвитку цього промислового сектору. Європейська оборонна промисловість охоплює велику кількість гравців, від великих транснаціональних лідерів до малих і середніх підприємств. Вона має високу географічну зосередженість: на декілька країн-членів припадає 90% всієї європейської оборонної промисловості. Річний оборот цієї галузі становить 70 мільярдів євро, в якій працює 500 000 осіб.

Вона забезпечує близько 40% потреб європейської оборони, а це означає, що наші армії імпортують більшість озброєнь та обладнання, яке вони використовують. За останні два роки ця частка була навіть набагато вищою через необхідність дуже швидко нарощувати наші можливості. З початку загарбницької війни Росії до червня 2023 року 78% оборонних закупівель країн-членів ЄС були здійснені за межами ЄС. Водночас європейська оборонна промисловість також експортує від 40 до 50% своєї продукції до країн поза межами ЄС. Продукція, яку ми імпортуємо та експортуємо, є досить різною за своєю природою.

Уряди є єдиними покупцями 

Що робить цей сектор унікальним серед усіх галузей, так це те, що уряди є єдиними покупцями. У 2022 році оборонні інвестиції країн-членів ЄС склали 58 мільярдів євро, що майже в 4 рази менше, ніж у США. Оборонна політика залишається виключною компетенцією країн-членів ЄС, і вони є керівниками своїх армій. Тому, якщо ми хочемо розвивати європейську оборонну промисловість, робота з країнами-членами має вирішальне значення.

Ми повинні інвестувати більше, краще, разом, по-європейськи. Ми вже багато разів про це говорили, але цього разу ми повинні це зробити. Країни-члени ЄС справді досі недостатньо координують і об'єднують свої оборонні плани та закупівлі. У 2021 році європейські спільні закупівлі становили лише 18%, попри цільовий показник у 35%, встановлений самими країнами-членами ще у 2007 році.

Фрагментація європейської оборонної промисловості пов'язана з політичною фрагментацією континенту. У Європі немає Пентагону, який би концентрував попит та керував промисловістю. Ми повинні подолати цю фрагментацію шляхом посилення співпраці, здійснюючи більше спільних закупівель для оборонних потужностей та проєктів, у яких будуть зацікавлені європейці.

Ми повинні подолати цю фрагментацію у європейській оборонній промисловості через більше спільних закупівель для оборонних потужностей та більше проєктів у яких будуть зацікавлені європейці.

Ми запустимо Раду з питань відповідності оборонної промисловості, щоб визначити можливості спільних закупівель та цілі промислового виробництва. Ми також будемо зміцнювати зобов’язання європейської оборонної промисловості в рамках Постійної структурованої співпраці (PESCO) і заохочувати спільні проєкти, залучаючи додаткове фінансування, спрощуючи процедури та звільняючи від податку на додану вартість. Завдяки новій Європейській оборонно-промисловій стратегії ми прагнемо до 2030 року досягти 40% частки спільних закупівель.

Щоб зробити нашу оборонну промисловість більш стійкою, нам також потрібно краще гарантувати безпеку поставок та вирішувати труднощі під час кризи. Ми будемо працювати з країнами-членами, щоб допомогти створити стратегічні запаси критичного обладнання.

Кращий доступ до фінансування оборонної промисловості

Нам потрібно нарешті забезпечити кращий доступ до фінансування європейської оборонної промисловості як з приватних, так і з державних джерел. Зокрема, ми закликаємо керівні органи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) адаптувати кредитну політику ЄІБ, щоб дозволити йому фінансувати європейську оборонну промисловість. ЄІБ - це інвестиційний банк. Його роль полягала б не в фінансуванні закупівель зброї, а в інвестування збільшення виробничих потужностей. ЄІБ може бути рушійною силою у цьому питані.

На період дії поточної багаторічної фінансової програми (MFF) з 2025 по 2027 рік, 1,5 мільярдів євро з бюджету ЄС буде виділено на підтримку європейської оборонної промисловості. На період дії наступної програми MFF насправді будуть необхідні більші фінансові ресурси.

Нещодавно розпочалася дискусія щодо спільних запозичень ЄС з метою об’єднання значних зусилль, необхідних для інвестування в наші оборонні можливості та оборонну промисловість. Це, звичайно, не те, що ми зможемо виконати протягом цього терміну повноважень, але, на мій погляд, це мало б сенс. Ми вже успішно подолали наслідки пандемії COVID-19.  Тому я не розумію, чому б нам не повторити це ще раз, коли Росія загрожує нашій безпеці, і нам терміново потрібно посилити наші оборонні потужності та оборонну промисловість.

Ми вже успішно подолали наслідки пандемії COVID-19.  Тому я не розумію, чому б нам не повторити це ще раз, коли Росія загрожує нашій безпеці, і нам терміново потрібно посилити нашу оборону.

Нам також потрібно зміцнювати співпрацю з партнерами, зокрема з Україною та її сильним й інноваційним оборонно-промисловим комплексом. Відвідавши нещодавно  українське підприємство з виробництва дронів, я був дуже вражений. Зміцнення оборонно-промислового комплексу України та поглиблення співпраці з європейською промисловістю стануть частиною майбутніх безпекових зобов’язань ЄС для України.  Щоб посилити це співробітництво, цьогоріч ми проведемо Форум оборонної промисловості Україна-ЄС та відкриємо Офіс із оборонних інновацій ЄС у Києві.

Якщо країни-члени погодяться, то це має бути одностайне рішення за пропозицією Високого представника. Ми зможемо використати відсотки від прибутку від заморожених російських активів для придбання зброї для України та/або для зміцнення її оборонної промисловості. Поки що ми розглядали можливість використання цих відсотків для відновлення України. Однак наразі головним питанням в Україні є не стільки відбудова як уникнення нових руйнувань. Якщо країни-члени погодяться, було б доцільно використовувати ці ресурси для забезпечення додаткової військової підтримки України через Європейський фонд миру. У довгостроковій перспективі ми також могли б використати ці кошти для підтримки оборонно-промислового комплексу України.

Ми повинні бути готовими до оборони

У нинішньому геополітичному контексті у нас немає іншого вибору  як бути готовими до оборони. Я впевнений, що наші країни-члени продемонструють політичну волю і нададуть необхідні ресурси, щоб зробити сміливий стрибок уперед, необхідний для контролю нашої власної долі.