Попередні результати дослідження ВООЗ та Європейської обсерваторії систем і політик охорони здоров'я «Фінансування та організація реабілітаційних послуг: Досвід європейських країн для посилення реабілітаційної допомоги в Україні», показали, що країни Європи застосовують різні підходи до забезпечення справедливого та сталого доступу до реабілітаційних послуг.

Ці висновки були представлені під час політичного діалогу в Києві, організованого Бюро ВООЗ в Україні спільно з Барселонським офісом ВООЗ із фінансування охорони здоров’я та Європейською обсерваторією систем і політик охорони здоров'я. Організований за фінансової підтримки Європейського Союзую Захід зібрав представників національного та регіонального рівня, кліничних експертів та міжнародних партнерів для обговорення шляхів зміцнення фінансування реабілітаційної допомоги в Україні на основі досвіду та найкращих практик окремих європейських країн, включаючи тематичні дослідження (case studies) з Хорватії, Великобртанії, Естонії, Італії, Литви, Польщі, Іспанії та Швейцарії.

«Реабілітація - це більше, ніж просто максимально можливе відновлення фізичних функцій; вона також включає в себе увагу до психічних та психосоціальних аспектів, які часто супроводжують втрату працездатності, - сказала д-р Наташа Аззопарді-Мускат, Директор відділу політик та систем охорони здоров’я в країнах, Європейське регіональне бюро ВООЗ. - Звичайно, належні реабілітаційні послуги потребують належного фінансування, а в європейському регіоні витрати на реабілітацію все ще залишаються занадто низькими. Попередні висновки, які ми оприлюднюємо сьогодні, мають вирішальне значення для розуміння того, як країни, включаючи Україну, можуть фінансувати ці послуги, щоб задовольнити зростаючі потреби людей у сфері охорони здоров'я».

«Попередні результати цього дослідження демонструють можливості для покращення реабілітаційної допомоги в Україні та інших країнах Європи. Оптимізуючи маршрути пацієнтів та знаходячи кращі способи фінансування реабілітаційних послуг, ми зможемо покращити доступ до реабілітаційної допомоги для більшої кількості населення в Україні», - сказав д-р Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні.

«Завдяки співпраці Обсерваторії з експертами з різних країн та мережею Моніторингу систем і політик охорони здоров'я (HSPM), ми зібрали цінні дані щодо політик у конкретних країнах та інформацію про системи реабілітації в окремих європейських країнах. Ці дані дозволяють нам зрозуміти систему кожної країни та порівняти, як країни організовують та фінансують реабілітаційні послуги. Наші висновки формують набір рекомендацій щодо  політики для України та інших країн, зацікавлених у створенні або покращенні ефективності своїх систем реабілітації», - сказав д-р Еваут ван Гіннекен, Координатор берлінського хабу Європейської обсерваторії систем і політик охорони здоров'я при Берлінському технічному університеті та її обраний директор (з січня 2025 року).

«Міністерство охорони здоров’я постійно працює над удосконаленням системи реабілітації у сфері охорони здоров'я. Безоплатно отримати реабілітаційну допомогу в умовах стаціонару вже можна у 314 медичних закладах по всій Україні. Станом на листопад 2024 року держава оплатила медзакладам за це понад 1,9 млрд грн. Амбулаторна реабілітація безоплатна для пацієнтів у 470 медзакладах. У 2024 році ми диференціювали оплату, яку отримують медзаклади від держави за надані послуги з реабілітації. Тепер сума напряму залежать від важкості травми й складає від 19 000 грн до 41 0000 грн за цикл. На базі прогресивних реабілітаційних відділень створюються центри досконалості, які функціонують як тренінгові хаби для інших реабілітаційних команд і активно впроваджують новітні практики, що відповідають міжнародним стандартам. Реабілітаційні послуги є критично важливими для відновлення здоров'я наших громадян. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за допомогу у формуванні сучасного підходу до організації цієї системи. Проміжні результати дослідження дають нам чітке бачення подальших кроків для забезпечення доступності та якості реабілітаційної допомоги в Україні», — зазначив Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України.

“Ефективна, сучасна та науково обґрунтована реабілітація дуже важлива для будь-якої країни, а особливо для країни, яка стала жертвою військової агресії. Саме тому ми разом із ВООЗ підтримуємо зміцнення системи реабілітації в Україні, яка зіткнулася з безпрецедентними викликами та різким зростанням потреб з початком повномасштабного російського вторгнення”, - сказав Рене Штайнер, Радник з питань міграції та внутрішніх справ; юстиції та захисту прав споживачів; охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Представництва Європейського Союзу в Україні.

Дослідження базується на міждержавному порівнянні систем реабілітаційної допомоги в окремих європейських країнах. Воно здійснене за допомогою спільно розробленого шаблону, який зібрав дані від національних експертів щодо ключових аспектів систем реабілітації в країнах. Ця інформація дозволяє оцінити ефективність та результативність різних систем реабілітації, включаючи фінансування, організацію та надання послуг, а також їх взаємозв'язок із кадровими стратегіями та інфраструктурною підтримкою.

Дослідження зосереджено на трьох ключових напрямах:

• маршрути пацієнтів та умови надання допомоги, зокрема при таких станах, як інсульт, біль у спині та ампутації кінцівок;
• охоплення, підстави для отримання послуг, доступні для людей;
• механізми фінансування послуг, включаючи способи оплати надавачів реабілітаційних послуг.

Дослідження пропонує, що для підвищення ефективності надання послуг необхідно інтегрувати стаціонарну та амбулаторну допомогу, а також перенести частину послуг на рівень первинної медичної допомоги (ПМД). Це включає впровадження визначеного координатора допомоги, чітко організований процес виписки з лікарні з передачею пацієнта до амбулаторного лікування, а також залучення фахівців із реабілітації, які працюватимуть безпосередньо в умовах ПМД. Їхній розширений спектр обов’язків охоплюватиме діагностику, лікування, виписку рецептів і проведення оцінювання.

Отримані дані підкреслюють, що планування та закупівля медичної допомоги з оптимальним співвідношенням ціни та якості вимагає встановлення чітких критеріїв прийнятності на основі клінічних настанов з певною гнучкістю для переоцінки, формування бюджетів та закупівель на основі потреб, прогнозованих на основі характеристик населення, а не на основі наданих послуг, сприяння наданню дистанційної допомоги, коли це можливо, обмеження діяльності або доходів стаціонарних закладів, а також планування та закупівлі більшої кількості медичної допомоги в амбулаторних закладах.

Згідно з попередніми результатами дослідження, для контролю витрат та уникнення надмірного або недостатнього надання послуг важливо впроваджувати ефективні стратегії оплати послуг постачальників. Такі стратегії можуть включати:

• комбінування виплат за різними характеристиками
• коригування виплат залежно від тяжкості стану
• формування бюджетів на основі прогнозованих потреб, а не минулого використання чи попередніх витрат

Політичний діалог, який було проведено у Києві, сприятиме фіналізації дослідження. Звіт з остаточними результатми дослідження планується опублікувати у 2025 році.