Виголошений текст може відрізнятись!

Отже, ми були в Бучі, а зараз ми в Ягідному на Чернігівщині – напевно, я погано вимовляю назви, але це неважливо. Що важливо – це мати можливість побачити безпосередньо на місці, що тут сталося.

Те, що тут сталося, підводить нас до найтемнішого моменту в історії Європи. Йдеться про моменти, які, як ми вірили, вже забуті й ніколи більше не повторяться. Але, на жаль, вони повторилися. Вони сталися тут, в Україні, через російське вторгнення.

І всі ті звірства та руйнування, свідком яких сьогодні я мав нагоду бути.

Тут, у цьому місті, 85% руйнувань припали на житлові квартали. Бомбили театр, бомбили молодіжний центр.

Стільки людей було вбито в момент вторгнення. Ми маємо продовжувати підтримувати Україну не лише у військовій сфері, а й у відбудові та розвитку.

Я радий знати, що ми вже надаємо значну підтримку тут, у цьому регіоні, зокрема через чисельні проєкти, щоб перейти від відновлення до розвитку.

Але ще багато чого потрібно зробити. На обох фронтах: і на військовому, і на цивільному.

На військовому, тому що цю війну треба виграти.

Вчора я відвідав завод, де виробляють дрони, дрони останнього покоління, створені дуже розумними інженерами, що підтримуватимуть військових, підтримуватимуть Збройні сили України на полі бою.

Сьогодні я став очевидцем руйнування, болі людей та нашої підтримки цивільного сектору, адже важливо також підтримувати українських народ і цивільну інфраструктуру України, щоб зміцнити стійкість українців.

Це справді надзвичайно – стійкість цих людей. Як вони відкинули вторгнення і як продовжують боротися з ним; як вони заліковують свої рани, відбудовують, відновлюють і розвиваються.

Це привід продовжувати їх підтримувати.

Ми не повинні сумніватися, і Україна не повинна сумніватись у волі Європейського Союзу продовжувати їх підтримувати.

Це надзвичайний досвід, і я дуже вдячний за можливість побувати в місцях, де під час окупації люди перебували в ув'язненні, зазнавали катування, були затримані — різні люди, немовлята, літні особи.

І як вони одужували як матеріально, так і психологічно, збиралися з силами, щоб продовжувати боротьбу.

Дякую.

З: Росія може фактично уникнути відповідальності за злочини, які вона вчинила в Україні, а Україна може не домогтися справедливості за будь-якої мирної угоди, нав’язаної їй.

Дивіться, для утвердження миру, а не просто припинення вогню, він має бути справедливим і стійким. І це застереження для тих, хто каже, що ця війна має закінчитися, тому закінчуймо її якомога швидше, як би там не було.

Те, як вона закінчиться, має значення. Я завжди казав, що «як» має значення.

Отже, війна має завершитися таким чином, щоб забезпечити відповідальність — не лише економічне відновлення і справедливість, а й відповідальність.

І я знаю, що це дуже важко, але для того, щоб зробити це можливим, у нас є наша місія (КМЄС). Вона документує те, що сталося, збирає докази, що того чи іншого дня будуть використані для притягнення до відповідальності людей, які скоїли злочини, не лише безпосередньо, а й на найвищому можливому рівні.

Пригадаймо, що сам Путін був визнаний винним перед Міжнародним кримінальним судом, як й інші високопосадовці.

Отже, справа полягає не в тому, щоб припинити війну та постріли зброї, що не є миром, а в досягненні справедливого перемир’я та роботи над миром, який, повторюю, має ґрунтуватися на справедливості, понесенні відповідальності та стійкості.

І тому Євросоюз підтримує Україну.

З: Отже, Україна повинна мати можливість досягти справедливості за будь-якої мирної угоди?

Інакше це не було б тим, що ми могли б назвати миром. На кладовищах дуже спокійно, але ми не хочемо спокою цвинтарів.

Ми хочемо миру в енергійному суспільстві, яке могло б оговтатися після війни, яке могло б перейти, як мені сьогодні сказали, до стійкості, відновлення, розвитку, побудови кращої країни як члена ЄС.

Сьогодні кандидат, а завтра член Європейського Союзу. Це буде найкращий спосіб для нас підтримати Україну на шляху до справедливого й сталого миру та повного економічного і соціального відновлення.

З: Отже, Росію потрібно змусити заплатити?

Звичайно. Це те, що називається компенсаціями за війну, які в минулому доводилось платити деяким народам.

І пам’ятаймо: у нас є заморожені російські активи на суму 300 мільярдів євро, що можна використати для оплати відповідальності, компенсацій постраждалим і відшкодування руйнувань, спричинених російським вторгненням.

Це не повинно залишитися без компенсацій.

Перегляньте відео (з 1:30)