Заява для преси Високого представника/Віцепрезидента Жозепа Борреля напередодні зустрічі Ради міністрів закордонних справ (Оборона)
Доброго ранку,
Радий знову вас бачити.
Тож сьогодні на порядку денному оборона. Вчора відбулось засідання Ради міністрів закордонних справ. Сьогодні ми обговорюватимемо військову ситуацію в ці неспокійні часи.
Для мене це є 123-им засіданням Ради, й ми перебуваємо у моменті, коли минає 1000 днів від початку російської загарбницької війни проти України.
Як я вже казав вчора, можливо, нам варто взяти до уваги війну, яка почалася відтоді, як Росія вторглася до Криму. Тоді ми б говорили про 4000 днів війни.
Повномасштабне вторгнення триває вже 1000 днів. Це те, що Путін точно не міг собі уявити. Він планував двотижневу війну, щоб швидко опинитись у Києві і змінити «режим» в Україні. 1000 днів потому українці все ще чинять опір з великим успіхом на полі бою. Багато зусиль, багато жертв з обох сторін і велика підтримка з боку Європейського Союзу.
Сьогодні ми обговоримо з міністрами оборони, як ми продовжуватимемо підтримувати Україну.
З нами також присутній новий Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу (НАТО), Марк Рютте. Разом з НАТО міністри оборони здійснять огляд ситуації на полі бою і наших поставок в Україну.
Оскільки це моє останнє засідання Ради, дозвольте мені підсумувати, що відбулося за останні п'ять років. Я вважаю, що в сфері оборони ми зробили багато. Нам треба буде зробити ще більше. Але ми вже втілили досить багато важливих речей.
Ми започаткували Європейський фонд миру, і завдяки цьому інструменту ми вперше змогли надати військову підтримку Україні.
Ми запустили Стратегічний компас, який є своєрідною «білою книгою» з питань європейської оборони, де всі країни-члени домовились про те, як ми разом можемо зробити свій внесок в європейську оборону й посилити наші військові спроможності.
Користуючись нагодою, хочу чітко пояснити, що Стратегічний компас описав європейську оборону не лише як виробництво боєприпасів. Дуже важливо мати промислові спроможності. Без них ви не зможете мати оборону. Однак, це не європейці повинні виробляти боєприпаси, а НАТО — організовувати оборону Європи. Натомість, європейці повинні мати свої власні обов’язки.
Ми, безумовно, повинні організовувати свою оборону в рамках НАТО, водночас розбудовуючи й власні стратегічні спроможності. Це суть Стратегічного компасу, схваленого усіма країнами-членами.
НАТО — це структура для територіальної оборони Європи. У цьому немає жодних сумнівів. Але європейці повинні бути залученими в оборону — набагато більше, ніж просто бути заводом, набагато більше, ніж просто виробляти зброю. Вони також мають свої стратегічні обов'язки. Як європейці, ми повинні розбудовувати європейський стовп всередині НАТО.
Ми започаткували підтримку безпрецедентного рівня країні, що перебуває у стані війни, за допомогою Європейського фонду миру й через підтримку, надану країнами-членами.
Ми підвищили нашу обороноздатність.
Сьогодні військові витрати країн-членів Європейського Союзу на 30% більші, аніж на початку війни. На третину більше. За останній рік вони значно зросли, оскільки коли ви починаєте виробництво, то це процес, який буде тільки збільшуватися.
Ми маємо робити це, бо українці потребують нашої підтримки. Очікувана цифра військових витрат на цей рік сягне 326 мільярдів євро.
Ми обговоримо це на зустрічі Ради Європейського оборонного агентства. Сьогодні це засідання Ради міністрів закордонних справ в оборонному форматі. Але також слід зазначити, що Рада Європейського оборонного агентства робить неймовірну роботу, аналізуючи спроможності європейських армій, можливі формати їхньої співпраці, а також як ми можемо уникнути дублювання й заповнити прогалини. Протягом останніх років ця робота проводилась мовчки, і це найкращий внесок в аналіз європейських оборонних спроможностей.
Як я вже згадував, з нами присутній Генеральний секретар НАТО задля спільної роботи над нашою обороною.
Ми започаткували найамбітнішу тренувальну місію в історії — КМЄС в Україні. Ми підготували понад 65000 українських солдатів. Як ви знаєте, відправити солдата на поле бою без належної підготовки — це відправити його на смерть.
Вони потребують підготовки. Їм потрібен вишкіл, який зробить солдата здатним використовувати сучасні методи ведення війни. Європейці тренують українських солдатів по всій Європі.
Ми розпочали дві військові місії з глобальною перспективою: в регіоні Червоного моря з ASPIDES й у Середземноморському регіоні з IRINI. Є також інші місії, що мають регіональний вплив, як, наприклад, у Мозамбіку.
Загалом, я вважаю, що європейці розбудовують кращі й сильніші спроможності задля протистояння викликам цього світу. І вони мають продовжувати це робити. Вони повинні нарощувати свої спроможності, тому що їх не достатньо, щоб протистояти російській загарбницькій війні в Україні та нестабільності в багатьох країнах навколо нас. Європейці мають зрозуміти, що витрати на оборону сьогодні є необхідністю, яку потрібно ставити в пріоритет і в яку варто інвестувати.
Скільки ми витрачаємо на оборону? Останні дані вказують, що ми, всі разом, майже досягли цільового показника у 2%. Ми сягли 1,9% видатків від ВВП. Я маю на увазі наш спільний показник — авжеж, між країнами є великі відмінності.
У деяких країнах-членах цей показник перевищує 4%. Інші все ще не досягли 1,5%. Ці зусилля необхідно координувати. Їх потрібно реалізовувати спільно. Спільні витрати — це найкращий спосіб заощадити гроші для європейців і водночас посилити їхню обороноздатність.
Я також відповідаю за це. Не лише дипломатією, а й підштовхуванням, поясненням чому європейцям потрібно переозброюватися: бо ми живемо у складному світі, і нам потрібно мати спроможності захищати наші інтереси і наші цінності.
Слід пам’ятати, що Європейський Союз — не просто економічний союз. Це політичний союз. Він має політичні зобов'язання, в тому числі у сфері оборони, як частина НАТО — але з нашими власними можливостями, з нашою власною волею. Без цього ми не зможемо протистояти викликам світу.
Запитання та відповіді
Запитання: Якщо Сполучені Штати припинять підтримку, чи можливо буде не лише захистити Україну, але й зберегти безпеку Європи?
Європейці не можуть перебувати в пасивному режимі. Вони не можуть просто сидіти й чекати, що зроблять американці, а потім реагувати. Дозвольте мені відповісти: ми не можемо чекати на рішення Трампа. Підтримка України повинна продовжуватись. Ми побачимо, як розгортатимуться події, і ми не знаємо напевне, що буде далі. Проте цієї миті — сьогодні, завтра, післязавтра — люди воюють і помирають на полі бою. Це не спекуляція. Вони ризикують власними життями. Тому сьогодні, завтра і післязавтра ми повинні продовжувати підтримувати їх. І тоді ми побачимо, що буде далі.
Запитання: Чи розчаровані Ви тим, що не змогли домогтися вироблення спільної позиції країн-членів ЄС щодо використання далекобійної зброї для ударів по території Росії?
Що ж, вчора Сполучені Штати ухвалили важливе рішення, яке я щиро підтримую. Після тривалих дискусій Президент Байден дозволив використання далекобійної зброї для ударів на 300 кілометрів вглиб території Росії. Це дуже хороша новина для українців, адже вони просили про це. Отже, Сполучені Штати надали дозвіл. В Європі це питання належить до компетенції країн-членів. Деякі з них вже ухвалили рішення відкрито, а деякі — не кажучи про це. Ще частина з них ніяк не відреагувала вчора, але я впевнений, що вони наслідуватимуть приклад США та дозволять Україні використовувати надану зброю для боротьби проти росіян на території Росії. Адже саме з території Росії відбуваються атаки. Ця пропозиція цілком відповідає міжнародному праву. Тому, я думаю, сьогодні ми обговоримо це. Я сподіваюся, що всі країни-члени підтримають рішення Сполучених Штатів.
Запитання: Скільки часу знадобиться, щоб підтримати рішення Сполучених Штатів?
Я не знаю. Побачимо під час сьогоднішньої дискусії.
Запитання: Ви зазначили, що сьогодні Ваша остання зустріч Ради міністрів закордонних справ. Чи могли б Ви поділитися хорошими та поганими спогадами?
В моїй пам’яті закарбувався один день — 6 година ранку, мені подзвонили і сказали: «вони бомблять Київ». З цього короткого речення, «вони бомблять Київ», о 6 годині ранку, розпочалась нова ера нашої історії.
Запитання: Пане Високий представнику, а хорошими?
Що ж, в питаннях оборони не буває надто хороших спогадів. Можливо, коли я зміг надати групі молодих афганських жінок можливість бути прийнятими в Європейському Союзі і розпочати нове життя. Завдяки зусиллям підпорядкованих мені служб, які евакуювали їх та відправили до європейських країн, вони змогли втекти від режиму Талібану і розпочати нове життя в Європейському Союзі. Думка про те, що ці дівчата зможуть втекти і жити вільно, як всі ви, зробила цей день хорошим.
Запитання: Чи Ви не боїтесь, що після 1000 днів в Україні війна пошириться на інші країни, зокрема Польщу?
Розумієте, ця війна впливає на всіх, не лише на українців і не лише на європейців. Вона має геополітичні наслідки. Ніхто не може уникнути її впливу — чи то у вигляді енергетичної кризи, чи продовольчої, чи у вбивствах людей з будь-якої сторони. Ця війна змінила світ. Вона розпочала нову еру. Тому варто поглянути у вічі нинішнім обставинам та об’єднати країни Європейського Союзу задля підтримки України.
Дякую.
Відео доступне за покликанням: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-264208