Виголошений текст може відрізнятись!

Дякую вам, Міністре. Дякую, дорогий Андрію.

Це мій п’ятий візит до України після початку російського повномасштабного вторгнення. Я відвідував Україну й раніше, але від початку цієї загарбницької війни – вп’яте. І, можливо, востаннє, принаймні в ролі Високого представника. Але це не прощальний візит.

Цей візит, який відбувається після засідання Європейської Ради в Будапешті та виборів в Сполучених Штатах, має чітку мету. А саме: підкреслити підтримку України з боку Євросоюзу. 

Наша підтримка залишається непохитною. Вона вкрай необхідна, щоб ви могли продовжувати захищати себе від російської агресії.

Дякую вам за визнання того, що підтримка України була моїм особистим пріоритетом із першого дня повномасштабного вторгнення.

Я відвідував Донбас за кілька днів до початку вторгнення, аодразу після нього зробив все можливе, щоб залучити фінансові ресурси для надання Україні зброї в межах Європейського фонду миру. Окрім того, я сприяв винесенню на розгляд Ради ЄС потужного пакету санкцій, індивідуальних та секторальних, з метою їх затвердження країнами-членами.

Тепер ми наближаємось до відмітки у 1000 днів відтоді, як розпочалось повномасштабне вторгнення. Але не забувайте – я впевнений, що ви не забуваєте, проте для всього світу варто наголосити – це 4000 днів агресії, що розпочалась в 2014 році. 

Я бачив сьогодні стіну пам’яті, вкриту фотографіями загиблих українських військовослужбовців. На ній чітко видно, що це все розпочалось в 2014 році. 

Отже, 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення, 4000 днів від початку агресії в 2014 році.

Нині Україна та українці продовжують страждати від атак безпілотників та ракет. Вони ціляться в цивільні об’єкти та мають на меті тероризувати мирне населення, український народ. 

Тепер розпочалась зима й, атакуючи енергетичну систему та руйнуючи енергетичні спроможності, Путін прагне занурити Україну в холод і темряву. 

Дозвольте мені нагадати, що з першого дня я чітко казав: «Україна не потребує оплесків. Президенту Зеленському та українському народові не потрібні овації. Їм не потрібно щоразу казати, наскільки вони хоробрі і наскільки важлива їх боротьба».

Про це можна говорити, але набагато важливіше – надавати танки та винищувачі. Я говорив про це з самого початку: засоби ППО та боєприпаси. 

Ви не зможете вести війну без боєприпасів. Так само без відповідних військових спроможностей. Я постійно наполягав на тому, щоб підтримка була більшою та швидшою. Це було моїм постійним закликом. 

Ми повинні допомагати більше та швидше. Це досі актуально. Більше та швидше. 

Більше військової підтримки, більше можливостей для підготовки військовослужбовців, більше грошей, швидші поставки. І надання дозволу на здійснення ударів по військових цілях на території противника. Недостатньо перехоплювати стріли – потрібно зупиняти стрільців. 

Це те, на чому я хотів би наполягати. Ви наполягаєте на цьому, і це правильно, абсолютно правильно.

Ми не можемо просто збивати стріли. Ми й так постійно це робимо. Ми повинні знешкодити стрільців, які загрожують праву України на самооборону. 

Ми потребуємо швидших поставок та менше вигаданих червоних ліній. Тому що для українців час вимірюється людськими життями та масштабами руйнувань.

Кожен день, який ми витрачаємо на дискусії щодо обсягів підтримки, вимірюється втратами життів українців. 

Тепер Путін втягнув у війну солдатів із Північної Кореї. Вони вже тут. Вони вже біля ваших кордонів. 

Розвиток військової співпраці між Росією і так званою Корейською Народно-Демократичною Республікою демонструє подальшу глобалізацію цієї війни.

Нещодавно я відвідав Японію та Південну Корею, щоб обговорити можливості посилення тиску на КНДР. Але боюся, що залученість Північної Кореї до цієї війни вже стала фактом. І допоки ми не посилимо тиск, вона лише збільшуватиметься.  

Отже, безпека Південної Кореї також захищається тут і залежить від України.

Міжнародний мир та безпека залежать від війни тут, в Україні, та проти України.

Окрім того, що ми підтримуємо вашу здатність захищати себе, ми також підтримуємо ваші дипломатичні зусилля. Ми визнаємо Українську формулу миру як єдиний спосіб досягнення справедливого та тривалого миру. 

Існують різні способи його досягнення, але єдине, що насправді важливо – те, щоб мир був справедливим й тривалим. Наша позиція чітка: лише українці повинні вирішувати, коли сідати за стіл переговорів і на яких умовах. Ми, Європейський Союз, твердо стоїмо на вашому боці.

Проте не варто бути наївними. Путін не хоче переговорів і не піде на них, допоки його не примусити. Про це говорять усі всвіті. 

Ми бачили це у його безжальних та варварських діях протягом останніх років. Це не здогадка, а реальний факт, який доводить його поведінка.

І дозвольте мені додати, що ми, Європейський Союз, надали Україні військову допомогу на суму близько 45 мільярдів доларів. 

Ми розуміємо, що повинні продовжувати збільшувати цю підтримку. Ми також почали інвестувати кошти з прибутків від заморожених російських активів, купуючи на них зброю, або, що ще важливіше, допомагаючи вам виробляти зброю тут, в Україні. Вам не потрібно купувати зброю, вироблену іншими. Набагато ефективніше виробляти власну, збільшуючи свій промисловий потенціал.

Найближчим часом 400 мільйонів доларів буде спрямовано на підтримку вашої оборонної промисловості. Завдяки Данській моделі та збільшенню підтримки, в майбутньому буде надано ще більше. Те, про що я кажу, дуже важливо для того, щоб ви мали власний виробничий потенціал. 

Протягом мого сьогоднішнього візиту я мав можливість  відвідати виробництво, щоб стати свідком нашого прогресу. 

Також, пане Міністре, я хотів би повідомити, що 8-го листопадами ухвалили рішення про продовження мандату Місії з надання військової допомоги Україні (EUMAM) ще на два роки. Ми також збільшили можливості цієї тренувальної місії, щоб вона краще відповідала вашим потребам – які, як я знаю, є величезними.

Ми вже здійснили підготовку 60 000 українських військовослужбовців, а до кінця цієї зими досягнемо кількості у 75 000.

На самому початку я згадував про санкції. Так, нині ми працюємо на 15-им пакетом санкцій проти Росії. Ми повинні посилити заходи, які перешкоджатимуть ухилянню від них, адже без іноземних деталей, мікросхем та інших компонентів Росія не зможе здійснювати виробництво. 

Таким чином, ми повинні використовувати ці санкції, щоб ізолювати промислові спроможності Росії від доступу до необхідних деталей та від імпорту з решти світу.

Ми також вже згадували про атаки на вашу енергетичну інфраструктуру. Ми повинні надати більше 2 мільярдів євро, щоб полагодити й стабілізувати вашу енергетичну мережу, а також під’єднати її до мережі Європейського Союзу.

Нещодавно ми збільшили можливості експорту електроенергії з 1,7 до 2,1 ГВт. 

Цифри мають значення, але набагато важливішим є те, що ваша мережа з’єднується з європейською. Це означає, що ви можете імпортувати електроенергію, яку Росія не дозволяє виробляти в Україні.

F-16 нарешті прибули в Україну, а системи ППО нарощуються, хоча я добре знаю, що їх все одно недостатньо.

Міністре, ви згадали, що сьогодні виповнюється 35 років з моменту падіння Берлінської стіни, і я хочу згадати цей день.

Я хочу нагадати, що той момент ознаменував кінець Холодної війни, і ми думали, що світовий порядок може бути порядком миру та співпраці. Однак ця надія остаточно розвіялась після російського вторгнення в Україну.

Надія на світ, заснований на співпраці, багатосторонності, розбудові миру та процвітання, безперечно зникла з цим вторгненням.

Це вторгнення показує нам, як імперіалістична Росія намагається силою захопити територію та контроль над сусідом.

Але ми також бачимо сильну Україну – кандидата на вступ до Європейського Союзу, яка міцно тримається європейського курсу. І дозвольте наголосити на важливості цього факту.

Сьогодні Україна є кандидатом на членство в Євросоюзі, що важко було уявити 35 років тому. І тепер ви на шляху до того, щоб стати членом нашої родини.

Це найважливіше безпекова зобов’язання, яке ми можемо вам надати.

Повірте, ми зробимо все можливе, щоб підтримати вас у впровадженні необхідних реформ, аби членство стало реальністю.

Я хочу привітати вас, український народе, адже це досягнення і для народу, не тільки для уряду. Останній звіт про розширення, який ми затвердили в Європейськй Комісії, показав, що попри труднощі щоденного життя, вам все ж вдалося просунутись у впровадженні ключових реформ.

Насамкінець, шановний Міністре, наступного тижня я буду головувати на черговій зустрічі міністрів закордонних справ і оборони країн-членів Європейського Союзу. І ви, і Міністр Умеров долучитеся до нас.

Російська агресія буде на порядку денному, як це й було від початку війни. Це була пріоритетна тема, і я донесу до країн-членів важливість нашої постійної підтримки, як у дипломатичній сфері з Радою міністрів закордонних справ, так і в безпековій та оборонній сферах в Раді, яка об’єднує міністрів оборони країн-членів ЄС.

Ми виступатимемо за посилення політичної та, зокрема, військової підтримки України, особливо зараз у цей критичний час.

Слава Україні!

Запитання та відповіді

П: Коротке перше запитання до вас обох, а потім запитання лише до Міністра. Що конкретніше Європа може чи повинна зробити, щоб допомогти Україні, якщо Дональд Трамп скоротить підтримку України з боку США? Міністре, чи готова Україна переступити якусь свою червону лінію, зокрема поступитися територіями Росії чи відмовитися від своїх амбіцій щодо НАТО в межах мирного плану Трампа? Чи запросили ви офіційно Дональда Трампа відвідати Україну після його обрання, і чи очікуєте ви найближчим часом візит?

27 червня ми підписали Спільні безпекові зобов’язання між Україною та Європейським Союзом. Це довгострокове зобов’язання 27 країн-членів щодо надання широкої підтримки у всіх сферах військової, фінансової та політичної допомоги на період 10 років. Це зобов'язання залишається чинним.

Але, безумовно, занадто рано робити будь-які поспішні висновки про те, що може зробити адміністрація, яка ще не приступила до виконання своїх обовʼязків і яка зробить це лише через два місяці. І я не можу озвучувати здогадки щодо цього.

Я лише можу сказати, що наші безпекові зобов’язання залишаються чинними і що наші заходи були надзвичайно важливими, навіть важливішими, ніж заходи США.

Якщо додати всі види підтримки України – військову, цивільну, гуманітарну, фінансову, – то ми, Європейський Союз, надали Україні допомоги обсягом 122 мільярди. Це приблизно 50%, 47%, якщо казати точні цифри, від усієї підтримки, яку отримала Україна.

47% світової підтримки надходить від Євросоюзу, тоді як частка США становить близько 40%.

Тому я не хочу спекулювати. Я не можу передбачити, що зробить адміністрація, яка ще не сформована. Ба більше, не можу визначити, як ЄС відповідатиме на те, що сьогодні не є чіткою пропозицією від адміністрації, яка ще не працює.

Але 122 мільярди підтримки від Європейського Союзу, 47% усієї світової підтримки, були надані Україні: гроші, що надходять від російських заморожених активів, нова позика Групи Семи, до якої ЄС надає 35 мільярдів. Ми постачаємомайже 1 мільйон боєприпасів і продовжуватимемо шукати більше. 75 000 українських солдатів, які пройшли навчання від нашої Місї, чітко демонструють нашу волю підтримувати Україну.

П: Як сказав Президент Зеленський, щонайменше 1000 північнокорейських військових вже перебувають у Росії, навіть більше, деякі з них брали участь у боях. Тому моє запитання до вас, як ви відреагуєте на цей факт? Чи розглядаєте ви принаймні відправлення військових інструкторів в Україну? Ми розуміли, що це рішення потребує підтримки всіх країн-членів ЄС.

Ну, безумовно, участь, здається, що вже активна участь північнокорейських військ в загарбницькій війні Росії проти України є однією з найтривожніших подій, що сталися за останні дні. Це позначає глобалізацію війни.

Хто б міг уявити? Хто міг подумати, що північнокорейські війська воюють проти України? І минулого тижня, перед тим, як приїхати сюди, я був у Сеулі та Південній Кореї не випадково.

Я був там лише для того, щоб застосувати весь дипломатичний тиск на Індо-Тихоокеанський регіон і, зокрема, на Північну Корею через сусідів, щоб дати їм зрозуміти, що це тривожний розвиток подій. І ми продовжуватимемо чинити весь дипломатичний тиск, щоб намагатись уникнути збільшення цієї присутності.

Щодо вашого конкретного запитання про діяльність навчальної місії на території України, то так, країни-члени досі не досягли консенсусу, аби виконати цей запит. Однак це не перешкоджає навчальній місії продовжувати робити те, що вони роблять. Як я вже згадував, загалом 75 000 солдатів пройдуть навчання: 60 000 вже пройшли і ще 15 000 – до зими.

Це не оборонна місія. Ми намагаємося навчати українських військових якомога ближче до українського кордону, але це не є саме по собі оборонною місією. Це можна робити в іншому місці. І це те, що ми робимо. Поки що немає консенсусу, аби робити це на території України.

Я не можу виключити, що це станеться, але моє завдання полягає в тому, аби місія працювала і збільшувала кількість українських військових, які проходять підготовку. Я особисто знаю, що солдату, відправленому на передову без належної підготовки, важко вижити. Не просто відправляти солдатів, а добре навчених і добре споряджених солдатів — це шлях до перемоги у війні.

Перегляньте відео за покликанням: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-263683?lg=INT