Неможливо захистити мир у всьому світі без винахідливих зусиль, пропорційних до небезпек, які йому загрожують.

Такими були вступні слова декларації Робера Шумана 9 травня 1950 року, які проклали шлях до Європейського Союзу. Завдяки динаміці, закладеній у той час, смертельні поля битв були замінені на зали засідань, а криваві конфлікти - на співпрацю та компроміси між країнами Європи. Однак 74 роки потому, коли Європа згадує цей пророчий момент, численні конфлікти знову загрожують миру в нашому регіоні. Ми повинні докладати нових винахідливих зусиль і рішучих дій як на рівні Європі, так і в глобальному масштабі.

Політика сили повернулася

Ми, європейці, довго сподівалися, що міжнародна торгівля, яка передбачає тісніші зв'язки між народами та країнами, забезпечить тривалий глобальний мир. Але ця обнадійлива ілюзія не витримала випробування реальністю. Політика сили повернулася. Світ стає більш багатополярним і менш багатостороннім. Від торгівлі до інвестицій, від інформації до міграції - всі види взаємодії стають зброєю, а глобальна конкуренція переросла в протистояння. Мир у світі знову опинився під серйозною загрозою. Щоб впоратися з цим небезпечним геополітичним середовищем, Євросоюзу потрібні глибокі зміни.

Два роки тому загарбницька війна Росії проти України повернула в Європу першу з 1945 року надзвичайно інтенсивну міждержавну війну. Під керівництвом Путіна Росія повернулася до імперіалістичного бачення світу царських та радянських часів. Війна за вибором Путіна створює екзистенційну загрозу для ЄС. Якщо йому вдасться знищити українську незалежність і встановити маріонетковий режим у Києві, він не зупиниться на досягнутому. Він вже неодноразово заявляв про своє протистояння основним цінностям свободи та демократії, на яких ґрунтується наш Союз.

Загарбницька війна Росії загрожує не лише Європейському Союзу, але й миру в усьому світі.

Загарбницька війна Росії загрожує не лише ЄС, але й миру в усьому світі. Якщо таке грубе порушення основних принципів Статуту ООН закінчиться успіхом, це стане сигналом для більш потужних країн у всьому світі, що вони також можуть нав'язувати свою волю слабшим сусідам. Це ознаменувало би кінець міжнародної системи, що ґрунтується на правилах. Саме тому переважна більшість країн неодноразово підтримувала Україну під час засідань Генеральної Асамблеї ООН, засуджуючи цю брутальну агресію.

Однак, попри це засудження та нашу підтримку України і нашу здатність покінчити з надмірною залежністю від російських викопних видів палива, Росія все ще продовжує свою загарбницьку війну. Автократичний режим Путіна примусив замовкнути будь-яку опозицію і залучив усі ресурси своєї економіки на ведення війни, користуючись підтримкою інших авторитарних режимів. Наразі російські війська чинять значний тиск на українську лінію фронту на Донбасі, посилюючи атаки на залізничну інфраструктуру, енергетичні мережі, дамби, а також газові сховища. Такі міста, як Харків та Одеса, які я відвідав кілька місяців тому, постійно обстрілюють балістичними ракетами та дронами.

Рішення, які ми приймаємо на підтримку України, так само і їх відтермінування, мають наслідки для України і  для нас.

Це відбувається тому, що Україні не вистачає ППО та артилерійських боєприпасів. Рішення, які ми приймаємо на підтримку України, або так само їх відтермінування, мають наслідки вже сьогодні, і матимуть у майбутньому, як і для України, так і  для нас. Військова допомога, яку нарешті схвалив Конгрес США, була дуже потрібна. Вона має надійти на передову найближчими днями. Але для ЄС немає причин для самозаспокоєння: ми все ще маємо зробити свою частину. Декілька ініціатив країн-членів Євросоюзу вже у процесі реалізації, але кожен день має значення. Наша здатність масово та швидко доставити в Україну ракети, артилерійські боєприпаси та системи протиповітряної оборони є питанням життя і смерті для тисяч українських мирних осіб і військовослужбовців.

Поставте безпеку та оборону в центр європейської політики

Окрім цієї негайної терміновості, поточний ускладнений геополітичний контекст вимагає зміни парадигми для Європи: ми повинні поставити безпеку та оборону в центр європейської політики. Спадщиною Декларації Шумана стало те, що наш Союз був побудований навколо внутрішнього ринку та економіки. І це добре спрацювало для встановлення миру між народами Союзу. Але ми занадто довго делегували нашу зовнішню безпеку США. Зараз ми повинні взяти на себе нашу стратегічну відповідальність і стати здатними самостійно захищати Європу, будуючи міцну європейську опору всередині НАТО.

Зараз ми повинні взяти на себе нашу стратегічну відповідальність і стати здатними самостійно захищати Європу, будуючи міцну європейську опору всередині НАТО.

Нам потрібно більше інвестувати в оборону на національному рівні. У 2023 році ми виділили на оборону в середньому 1,7% нашого ВВП, цей відсоток має зрости до понад двох. Але, що ще важливіше, це те, що нам потрібно більше витрачати разом, щоб заповнити прогалини, уникнути дублювання та підвищити сумісність. Наразі нашими арміями спільно закуповується лише 18% техніки. Хоча в 2007 році ми встановили, що має бути 35%. А з початку війни Росії проти України європейські армії закупили 78% нової техніки з-поза меж ЄС.

Кількісний стрибок у європейській обороні та оборонній промисловості

Нам потрібен значний стрибок як у наших оборонних можливостях, так і в нашій оборонній промисловості. Кожен європеєць має розуміти, що ефективна оборона є передумовою майбутнього нашої соціальної, екологічної та демократичної моделі. Ми почали рухатися у цьому напрямі, але найближчими місяцями знадобиться набагато більше зусиль.

Тим часом на Близькому Сході теракт ХАМАСу від 7 жовтня викликав хвилю насильства, яке все ще має всі шанси поширитися на весь регіон. Понад 34 000 втрачених життів і майже 2 мільйони людей, які були переміщені та вижили в жахливих умовах у Газі, а також не виконання резолюції Ради Безпеки ООН від 25 березня з вимогою «негайного припинення вогню під час місяця Рамадан» є провалом для всього міжнародного співтовариства.

Настав час подолати наші розбіжності щодо війни на Близькому Сході

Як ЄС, ми мали засоби, щоби вплинути на учасників цієї трагедії. Ми є першим міжнародним постачальником допомоги палестинському народу та головним партнером Ізраїлю в торгівлі, інвестиціях та особистих обмінах. Наша угода про асоціацію з Ізраїлем є більш комплексною з усіх. Проте ми надто розділені, щоб впливати на учасників. Настав час подолати ці розбіжності та діяти рішуче, щоб покласти край бойовим діям, звільнити заручників і розпочати політичний процес, аби нарешті реалізувати рішення про створення двох країн для двох народів. Оскільки, це єдиний спосіб принести тривалий мир у регіон.

Це важливо не лише для збереження людських життів і миру в регіоні, уникнення потенційно катастрофічних наслідків для Європи від переслідування та розширення конфлікту, але й для боротьби з наративом «подвійних стандартів», який з певним успіхом використовує проти нас російська пропаганда у багатьох частинах світу. Якщо ми не зможемо допомогти встановити мир на Близькому Сході, ми ризикуємо втратити глобальну підтримку, особливо щодо України.

Якщо ми не зможемо допомогти встановити мир на Близькому Сході, ми ризикуємо втратити глобальну підтримку, особливо щодо України.

Ми також є свідками конфліктів у багатьох інших регіонах, які загрожують життю та основним правам людини для мільйонів. Часто все ті самі учасники розпалюють вогонь в інших частинах світу та на околицях Європи.

Нагальна необхідність реформування багатосторонньої системи

Погіршення геополітичного контексту робить світ менш готовим до співпраці та більш роз’єднаним. І це відбувається саме тоді, коли нам потрібно більше довіри та співпраці, щоби протистояти великим глобальним викликам, таким як потрійна криза зміни клімату, втрати біорізноманіття та нерівності. Як ЄС, ми завжди рішуче підтримували багатосторонність і систему ООН. Робота агентств ООН є незамінною в Газі та в інших місцях, а Генеральний секретар Антоніу Гутерріш незмінно був голосом розуму в останні місяці.

Однак останнім часом ефективність багатосторонньої системи була підірвана багатьма вето, а її легітимність послаблена через недостатнє представлення розмаїття сучасного світу. Потрібні глибокі реформи. Саміт ООН за майбутнє, який відбудеться у вересні, має стати першим етапом цього необхідного перегляду.

Наступні європейські вибори – визначальний момент для нашого спільного майбутнього

Наступні європейські вибори через кілька тижнів стануть визначальним моментом для нашого спільного майбутнього. Це важлива нагода для європейських громадян обговорити поточні питання зовнішньої політики та політики безпеки, а також визначити майбутню глобальну роль Європи, яку вони хочуть. Щоб європейський проєкт вижив, він має бути здатним подолати геополітичні, економічні та демократичні виклики, з якими ми зіштовхуємося. Європейці повинні мати відчуття терміновості, необхідне для виконання завдання.